Новини Наука та космос 07.03.2023 о 15:20 comment views icon

Сліпучий марсіанський сансет. Ровер-ветеран NASA «К’юріосіті» вперше побачив яскраві сонячні промені на Червоній планеті

author avatar
https://itc.ua/wp-content/uploads/2022/09/Katya-96x96.jpg *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2022/09/Katya-96x96.jpg *** https://itc.ua/wp-content/uploads/2022/09/Katya-96x96.jpg

Катерина Даньшина

Авторка новин ITC.ua

Заходи сонця на Червоній планеті здебільшого виглядають похмуро, але нещодавно марсоходу «К’юріосіті» вдалось відзняти той, що вирізнявся з-поміж інших своєю яскравістю.

2 лютого під час спостережень за хмарами марсохід-ветеран NASA вперше побачив так звані «сутінкові промені» — явище, яке зазвичай можна спостерігати на Землі, коли сонячні промені пробиваються крізь верхівки дерев, гори чи хмари.

Сонячні промені, які зафіксував марсохід NASA Curiosity 2 лютого 2023 року, у 3730-й марсіанський день місії. Зображення: NASA/JPL-Caltech/MSSS/SS
Сонячні промені, які зафіксував марсохід NASA «К’юріосіті»  2 лютого 2023 року, у 3730-й марсіанський день місії. Зображення: NASA/JPL-Caltech/MSSS/SS

Спостерігаючи як і де формуються марсіанські хмари, вчені можуть більше дізнатися про склад та температуру атмосфери Червоної планети, а також детальніше вивчити місцеві вітри. У 2021 році чорно-білі навігаційні камери «К’юріосіті» почали фіксувати додаткові зображення хмар, щоб детальніше розгледіти їхню структуру. Однак новий етап програми, який стартував у січні та завершиться у березні 2023 року, розраховує на кольорову камеру марсохода Mastcam, яка допомагає вченим спостерігати за тим, як хмари змінюються з часом.

Хмари, які стали перешкодою для променів Сонця на Марсі, знаходяться на висоті понад 60 км над поверхнею та, ймовірно, складаються з замороженого вуглекислого газу або сухого льоду.

Ця райдужна хмара у формі пера була зафіксована апаратами Curiosity одразу після заходу сонця 27 січня 2023 року, на 3724-й сол місії. Зображення: NASA/JPL-Caltech/MSS
Ця райдужна хмара у формі пера була зафіксована апаратами «К’юріосіті» одразу після заходу сонця 27 січня 2023 року, на 3724-й сол місії. Зображення: NASA/JPL-Caltech/MSS

На додаток до сутінкових променів, «К’юріосіті» зафіксував райдужну хмару — доволі рідкісне оптичне явище, яке виникає, коли дуже тонкі хмари під впливом Сонця забарвлюються у спектральні кольори.

  • Марсохід третього покоління «К’юріосіті» побудований Лабораторією реактивного руху NASA (JPL) для дослідження кратера Гейла на Марсі в рамках місії «Марсіанська наукова лабораторія». Ровер запустили 26 листопада 2011 року з мису Канаверал, і майже через рік, 6 серпня 2012 року, він приземлився на Марс. Маса марсохода після посадки складала 899 кг, включно з 80 кг наукового обладнання.
  • Очікувалось, що «К’юріосіті» пропрацює на Червоній планети один марсіанський рік (686 земних днів), але місію подовжили на невизначений термін і вона активно працює вже протягом 11 років. Станом на 1 червня 2022 року марсохід проїхав понад 28 км у пошуках ознак життя на планеті, нині «К’юріосіті» зосереджений на вивченні атмосфери Марсу.

Раніше інший марсохід NASA Perseverance скинув останню з 10 пробірок зі зразками породи Марса, які мають доставити для дослідження на Землю — але, ймовірно, не раніше 2033 року.

Книжкова ілюстрація.
Візуалізуй історії, персонажів та світи книг.
Реєстрація на курс

Джерело: NASA

Триває конкурс авторів ІТС. Напиши статтю про розвиток ігор, геймінг та ігрові девайси та вигравай професійне ігрове кермо Logitech G923 Racing Wheel, або одну з низькопрофільних ігрових клавіатур Logitech G815 LIGHTSYNC RGB Mechanical Gaming Keyboard!


Loading comments...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: