Український стартап maxAh каже, що створив робочий прототип літій-сірчаної (Li-S) батареї з графеном — сам проєкт виглядає сумнівним та викликає багато питань [Оновлено: коментар компанії]

Розділ Технології виходить за підтримки Favbet Tech

Український стартап maxAh, який розробляє батарейні технології накопичення енергії, повідомив про створення функціонального прототипа літій-сірчаного акумулятора (Li-S) з графеном власного виробництва та технології повного відновлення деградованих літій-іонних акумуляторів до 100% початкової ємності. Низка українських ЗМІ передрукували гучний пресреліз про інноваційний графеновий акумулятор від українців, проте сам проєкт виглядає досить сумнівним і наразі до нього є дуже багато питань. Та про все за порядком.

Хто такі maxAh

За даними YouControl, ТзОВ «МаксАг» було зареєстровано 28 жовтня 2021 року. Розмір статутного капіталу компанії складає 200 тис. грн, воно може здійснювати дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук (код 72.19 за КВЕД). Інші види діяльності: 71.20 (Технічні випробування та дослідження) та 74.90 (Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у).

Засновник і CEO стартапу — Дубіневич Сергій. Загалом в команді, відповідно до зазначеної на офіційному сайті інформації, близько 10 осіб, включно з науковцями та дослідниками. Партнерами maxAh є “УДХТУ” Український державний хіміко-технологічний університет та “МВЕЕ” Міжвідомче відділення електрохімічної енергетики НАН України.

Плани та обіцянки

Вперше про себе maxAh заявив у листопаді 2021 року, анонсувавши розробку технології виробництва акумуляторів з українським графеном. Тоді керівництво ставило за мету виготовити перший робочий прототип наприкінці другого кварталу 2022 року та почати відвантаження готових акумуляторів через 6-7 місяців після презентації прототипу. У квітні стартап повідомив про відновлення діяльності після початку повномасштабної війни.

Цілі та досягнення, озвучені maxAh

Інноваційний Li-S акумулятор з українським графеном та технологія відновлення деградованих літій-іонних акумуляторів

5 жовтня maxAh розповсюдили пресреліз, в якому розповіли про низку досягнень — створення в лабораторіях у Києві та Дніпрі функціонального прототипа Li-S батареї з українським графеном власного виробництва, а також перевірку технології відновлення відпрацьованих батарей на літій-залізо-фосфатних (LiFePO4) акумуляторах.

За словами maxAh, прототип літій-сірчаної батареї зі стабільним циклом заряду модифікований «унікальним українським графеном» та демонструє у декілька разів стабільніше циклування у порівнянні зі звичайним електролітом, який спричиняє швидкий розчин сірки. Представники компанії запевнюють, що їхня батарея має в три рази більшу ємність, працює у тричі довше та у перспективі має коштувати значно дешевше ніж будь-які інші літій-іонні системи.

«Отримані результати значно наближають українську технологію до використання у сучасному житті. На світовому ринку розробка не має аналогів та представлена лише теоретично, створення лабораторного прототипу – це значний прорив у сфері виготовлення акумуляторних батарей».

з пресрелізу maxAh

Окремо згадується попередній досвід з модифікацією вищезгаданим українським графеном марганцевих сполук — начебто створений maxAh прототип літій-іонної батареї з використанням оксиду марганцю (LMO) заряджається удвічі швидше, мають на 500% нижчу імовірність надлишкового нагріву та у п’ять разів довший життєвий цикл, ніж сучасні елементи в споживчій електроніці.

Також maxAh розповідає про проведену наукову роботу за напрямком відновлення відпрацьованих батарей — технологія тестується на LiFePO4 акумуляторах, які досить розповсюджені у транспорті, побуті та інших галузях світової промисловості. Посилаючися на власні дослідження, компанія заявляє можливість відновлення батареї до 100% рівня без графену, а також подальше підсилення її базових характеристик та подовження життєвого циклу шляхом модифікації графеном.

Що не так з maxAh

Якщо стисло, то все. Та не будемо голослівними. По-перше, сайт maxAh рясніє маркетинговими та дуже дивними заявами як-от ця:

Чи ця:

По-друге, одне дослідження у не дуже відомому науковому рецензованому журналі ECS Transactions на тлі згаданих на офіційному сайті «600+ наукових публікацій на команду та понад 70 інноваційних патентів разом з 200+ років досвіду» не додає впевненості щодо серйозності намірів команди maxAh. Чи потрібно говорити, що інноваційні розробки та тим паче революції у галузі не робляться так швидко. Створенню подібних серйозних технологій передують довгі роки досліджень, розробок та прототипування. Натомість maxAh, яка була створена рік тому та має одне дослідження у науковому журналі, раніше планувала запустити виробництво протягом 6-7 місяців після демонстрації прототипу. Наразі в планах компанії не зазначені навіть орієнтовані терміни випуску перших батарей.

По-третє, окреме питання — фінансування, адже подібні проєкти вимагають значних інвестицій та людських ресурсів. В maxAh скромно замовчують свої джерела фінансування. В базі Сrunchbase та західних сайтах загалом немає ніяких згадок про maxAh.

По-четверте, на сайті maxAh та вчорашньому пресрелізі бракує, м’яко кажучи, конкретики щодо їх революційної технології виробництва батарей з графеном власного виробництва. Водночас ніяких технічних характеристик чи переконливих доказів існування цього робочого прототипу у нас наразі немає.

Свого часу ми бачили багато перспективних досліджень щодо використання графену в мікроелектроніці загалом та батареях зокрема, та далі лабораторних експериментів жоден з відомих проєктів не дійшов. Все тому, що досить великі за площею зразки графену, придатні для використання у промислових масштабах, отримати дуже складно та дорого. Навіть Samsung зі своїм величезним досвідом та ресурсами поки не спромоглась випустити графеновий акумулятор і, судячи з відсутності новин щодо якихось нових досягнень, дослідження у цьому напрямку більше не проводяться так активно, як раніше. Наразі комерційне використання графену у споживчій електроніці обмежується системами охолодження у низці китайських смартфонів та кількома портативними акумуляторами.

Ще один цікавий момент — ці досягнення maxAh прив’язала до запуску додаткового раунду з метою залученню інвестицій для створення сучасної лабораторії, яка дозволить вдосконалити створені прототипи, масштабувати розробки та пришвидшити їх комерціалізацію.

З огляду на це проєкт maxAh виглядає досить сумнівним та авантюрним, та ми будемо раді помилитися.

Позиція maxAh

Оновлено [7 жовтня 17:12]: У maxAh підготували та надіслали нам відповіді за усіма аспектами, які викликали у нас сумніви. Нижче наводимо повний текст відповіді українського стартапу:

По-перше, сайт maxAh рясніє маркетинговими та дуже дивними заявами як-от ця:

“Ми, по-перше, стартап, а більшість стартапів продають себе ще на рівні ідеї. Тож нам, як і усім потрібна сторінка, яка ілюструє нашу діяльність, цілі, майбутні кроки та знайомить із командою. Сторінка спрямована на зацікавленість інвесторів. Після початку війни, ми не мали фізичної можливості займатися маркетингом, оновивши новини лише у квітні. Сконцентрували всі зусилля на роботі над прототипами. Маркетинг у той час вважався нам недоцільним. Зараз, отримавши лабораторні прототипи ми повернулися до сайту і маємо оновити його структуру та контент”.

“Ці показники – сумарний досвід всіх членів нашої команди. Середній досвід у тій чи іншій сфері складає приблизно 20 років на одну людину. Всі, без виключення, науковці мають патенти та наукові роботи, які підтверджують рівень експертизи нашої команди. Показники будуть зростати по мірі приєднання до проєкту нових експертів.

ECS Transactions – науковий рецензований, міжнародний журнал у якому публікуються матеріали представлені на щорічній конференції для електрохімічної спільноти. Саме в ньому ми опублікували першу наукову статтю пов’язану із проектом maxAh. Це важливе та компетентне Європейське видання”.

Чи потрібно говорити, що інноваційні розробки та тим паче революції у галузі не робляться так швидко.

“Створенню подібних серйозних технологій передують довгі роки досліджень, розробок та прототипування. І по переду у нас ще багато роботи. Це факт. Ми не говоримо про революцію, але про прорив у розробці технології.

Більшість інноваційних розробок створені на базі винаходів минулого сторіччя. Мобільний зв’язок, сенсорні екрани, акумулятори, тощо. Більшість інновацій, які ми бачимо кожного дня – це вдосконалення підходів, матеріалів та технологій, які були теоретично або концептуально сформульовані за багато років до комерційного використання.

Якщо говорити простою мовою, то ми займаємось розробкою акумуляторної батареї працюючи із її катодом та анодом. Можливість зберігати енергію у портативному чи/або мобільному приладі існує давно. Тож мова іде про те, хто швидше і чим стабілізує сірку. Ми без заперечливо успішно конкуруємо на рівні інтелекту, швидкості та ентузіазму роботи.”

Наразі в планах компанії не зазначені навіть орієнтовані терміни випуску перших батарей.

“Для того щоб комерціалізувати наші прототипи потрібно ще багато ітерацій: від лабораторії до промислового виробництва. Прототип має пройти декілька етапів перш ніж технологія стане доступною. Але, створення прототипу – це значно більше ніж просто лабораторні дослідження”

“База Crunchbase та висвітлення інформації на інших сайтах, про фінансування, не є бов’язковою умовою для розвитку стартапа. Особливо, якщо стартап працює в режимі Stealth. Але ми плануємо, у найближчий час розмістити інформацію про себе саме на Crunchbase. Ви нагадали нам про цей, важливий крок. Зараз проєкт працює на гроші засновників та на ентузіазмі. Це буквально, а не фігурально. Але вже зараз, ми бачимо необхідність збільшувати команду, а це потребуватиме додаткових коштів. Інвестиції, безумовно прискорять нашу роботу”.

“Електрохімія — це складна система взаємодії різних хімічних елементів та оптимальних умов для їх активності, яка працює в симбіозі. Важко прогнозувати вплив тих чи інших компонентів. Основні – загально відомі складові батареї – катод, анод, та електроліт. Але існує ще багато інших елементів важливих для її створення, які впливають на роботу. Ми окремо модифікуємо анод, катод і дивимось, чи життєздатна така система взагалі. Інвестори тех. стартапів завжди вимагають (minimum viable product, MVP). Ми презентували три повноцінні зібрані батареї працездатність системи, яких доведено. Розкривати технологію, до завершення оформлення та перевірки патентної документації ми не поспішаємо. Патенти – це питання часу і ми цим займаємось паралельно із науковою роботою. Розкриття технології теоретично можливе на умовах NDA, але лише у випадку конкретних пропозицій від потенційного інвестора”.

“Цьому передувало ще багато подій. Проєкт maxAh отримав перемогу у національному конкурсі Climate Launchpad, ми пройшли європейській відбір та потрапили у глобальний фінал конкурсу. Цілком імовірно, що maxAh зможе перемогти. Завершили одну та в саме цей час проходимо іншу акселераційну програму для стартапів у Європі. Загалом, за останній місяць ми взяли участь у 4 європейських заходах на яких демонстрували наші прототипи. CLP Global 22, Graphene flagship, Startup Summit Stuttgart, Transition Energy. Професійний рівень цих заходів свідчить про те, що без сучасного та професійного ставлення до своєї роботи, компанія навряд чи зможе зацікавити організаторів та аудиторію maxAh зацікавила. Тож, цілком логічне та послідовне рішення, нові досягнення – новий раунд залучення інвестицій. Світова практика реалізації стартапів”.