Дослідники NASA та Університету Колорадо у Боулдері здійснили «перепис астероїдів», зменшивши список з сотень потенційно небезпечних об’єктів до щонайменше двадцяти, які пройдуть ретельну перевірку на те, чи «не становлять вони загрози для Землі протягом наступних 1000 років».
Загалом ймовірність того, що будь-яке з цих кам’янистих тіл зіткнеться з нашою планетою у наступному столітті – надзвичайно низька і дорівнює нулю. Однак через те, що наслідки «аварії» можуть бути катастрофічними, необхідно на 100% впевнитись у цьому.
«Ми не хочемо лякати людей, але є багато невизначеностей у прогнозуванні далекого майбутнього», – каже Оскар Фуентес-Муньос, провідний автор дослідження, яке опублікують у найближчому випуску The Astronomical Journal.
У дослідженні вчені припускають, що близько 962 астероїди (плюс-мінус 50) шириною в кілометр періодично пролітають поблизу Землі. Для порівняння – астероїд, що знищив динозаврів мав діаметр близько 9,7 км.
Для того, щоб окреслити рівень загрози та визначити потенційний шлях цих астероїдів, вчені використали інноваційні математичні інструменти. Виявилось, що більшість мають безпечну для Землі траєкторію руху, однак решта – були менш передбачуваними. Орбіта одного з кам’янистих тіл під назвою 7482 (1994 PC1) значною мірою збігається з орбітою нашої планети у найближчі століття, тож він потребує пильного нагляду.
Фуентес-Муньос зазначає, що людство перебуває в унікальному моменті своєї історії, коли має певні технології, що дозволяють виявити великі об’єкти, що можуть загрожувати Землі. Однак передбачити їхнє пересування у майбутньому набагато складніше.
У цьому дослідженні вчені через серію комп’ютерних симуляцій зімітували процеси, коли орбіти навколоземних астероїдів можуть накладатися на наш власний шлях навколо Сонця — те, що вони називають мінімальною відстанню перетину орбіт. Потім вони спробували ідентифікувати час, коли це «зіткнення» буде можливим — однак точні результати важко отримати через те, що на рух астероїдів впливає цілий ряд факторів (включно з силою тяжіння Венери чи температури Сонця) і їхня кількість з часом може збільшуватись.
За оцінками дослідників, катаклізми, подібні до падіння астероїда, яке викликало крейдяно-палеогенове масове вимирання, можуть повторюватися раз на 250–500 мільйонів років. Тож вже зараз розробляються різні методи, які допоможуть відхилити певне космічне тіло, у разі його можливого зіткнення з нашою планетою. Один з таких успішно випробували наприкінці вересня 2022 року — космічний 550-кілограмовий зонд NASA DART протаранив астероїд Діморфос і змінив його орбіту.
Власні плани щодо систем планетарного захисту має й Китай. У 2025 році країна планує запустити ракету Long March 3B з «апаратом-ударником» та кораблем-спостерігачем: першим досягне об’єкта саме другий — для початкових спостережень і оцінки топографії астероїда, а пізніше ударний елемент вріжеться в астероїд на відносній швидкості 6,4 км/сек. У планах — змінити швидкість об’єкта до 5 см/сек.
