“Для цього є дуже технічна причина. Рушій виконує математичні обчислення у так званому фізичному просторі, що відповідає тому, як насправді працює фізика. Він не оперує гамою та подібним. Він оперує, по суті, математикою реального життя: ніби світло йде сюди, це світло має таку кількість ніт, а потім у певний момент конвеєра воно тонально розкладається та переноситься на ваш дисплей. Старіший K DLSS накопичує дані в кінці цього процесу, тобто після тонального розкладу. Він втрачає деякі з цих даних, наприклад, світлі ділянки. TAA також може мати цю проблему, але тут ми переміщуємо новий пресет ближче до рушія, щоб він “бачив” більше, ніж рушій намагається показати, враховуючи освітлення, тому він втрачає менше деталей світлих ділянок”.

“Якби ви перейшли до сцени, де частота кадрів підвищилася до 300, ви б побачили, що множник знижується, оскільки ви генерували б кадри, які просто викидалися б, чи не так? Це розумніший спосіб його використання. Якщо ви підійдете до одного з вікон, сцена стане набагато світлішою. ​​Ви побачите, що частота кадрів зростає, а потім система почне знижувати множник, бо знатиме, що вам не потрібно генерувати стільки кадрів. Якщо ви перейдете, частота кадрів знизиться, бо це більш інтенсивна сцена, і вона знову почне підвищувати множник”, — коментує представник NVIDIA.