Полювання на приховані криптовалютні сховища під час розлучення створило абсолютно нову категорію посад судових слідчих, яких вже прозвали «криптомисливцями», і саме з ними поспілкувалося видання CNBC. Коротко переповідаємо їхні історії.
Фінансова зрада
Домогосподарка з Нью-Йорку Саріта (ім’я змінене) запідозрила щось «неладне» через кілька місяців після шлюборозлучного процесу. Виявилось, що її чоловік, який заробляв $3 млн на рік – майже не має активів.
Заручившись підтримкою судово-бухгалтерського експерта жінка розпочала пошуки й за пів року знайшла «схованку» у вигляді 12 біткоїнів, які на той момент коштували півмільйона доларів.
«Я знаю про біткоїн і подібні речі, просто дуже мало. Ми не обговорювали це і не інвестували разом. Це був шок», – каже Саріта, яка пробула у шлюбі понад 10 років.
Згідно з опитуванням NBC News, 1 з 5 американців інвестував у криптовалюту, торгував або використовував її, причому більшість з них – це чоловіки від 18 до 49 років. Адвокати кажуть, що відшукати криптокошти під час розлучень дедалі важче, а законодавство не встигає за появою нових способів заробітку та цифрових сховищ, які здебільшого існують поза досяжністю централізованих посередників, таких як банки.
Адвокатка Кім Наттер вперше стикнулася з «криптовалютною зрадою» у 2015 році, однак штат Флорида, в якому вона працює, лише нещодавно включив термін «криптовалюта» в стандартний запит на отримання документів — ключову частину встановлення подружнього майна під час процесу розлучення.
Професія «криптомисливець»
Полювання на приховані криптовалютні сховища під час розлучення створило абсолютно нову категорію посад судових слідчих. Видання CNBC поспілкувалось із кількома так званими «криптомисливцями», і вони сказали, що деякі подружжя стали дуже вправними у приховуванні своїх фінансових слідів.
«Справа у тому, що криптовалюта не регулюється жодним централізованим банком, тому зазвичай ви не можете викликати когось у суд і отримати документи та інформацію, пов’язану з чиїмись криптовалютними активами», — сказала адвокатка з розлучень Келлі Берріс.
Ідеальний спосіб отримати інформацію про «криптосхованки» – викликати цю інформацію в суд із централізованої криптобіржі, кажуть адвокати. В іншому випадку процес часто передбачає судовий аналіз комп’ютера чи телефону чоловіка або дружини для визначення адреси гаманця та подальший аналіз блокчейну.
«Ці компанії ведуть облік так само, як ваш брокер у Morgan Stanley зберігає облік ваших угод», — сказав Нік Гімонідіс, судовий слідчий із Нью-Йорка.
Коли Гімонідіс розпочинав полювання на криптовалюту, його пошуки включали біткоїн, ефіріум та ще кілька монет. Зараз на CoinMarketCap представлено понад 24 000 криптовалют із загальною ринковою капіталізацією в $1,1 трильйона.
Конфіденційні токени та «холодні гаманці»
Один з основних принципів біткоїна – його публічна книга, яка зберігає всі транзакції з токенами в історії. Однак існує підгрупа «конфіденційних токенів», що мають вбудовані функції анонімності. Такі монети, як monero, dash і zcash, які працюють на власних блокчейнах, приховують практично всі деталі транзакції, включаючи особу відправника та одержувача, а також суму транзакції.
Гімонідіс сказав, що «практично неможливо» відстежити та деанонімізувати транзакції в monero, хоча в одному випадку виявив monero вартістю близько $700 000 доларів на MacBook.
Криптомисливці в основному присвячують увагу пошуку саме конфіденційних токенів, а також так званих «холодних гаманців». Під час використання такого сховища, приватні ключі або паролі, які дозволяють переміщувати криптовалюту, зберігаються на пристроях, не підключених до Інтернету.
Пристрої типу Thumb Drive, такі як Trezor або Ledger, пропонують спосіб, який захищає як криптовалюту, так і ключі доступу до неї. Криміналіст Марк ДіМайкл, який працює у сфері судово-бухгалтерської експертизи понад 14 років, розповів про випадок, коли пара, яка розлучається, не могла дійти згоди через захищений паролем пристрій Ledger.
«У дружини був Ledger, але вона не знала ні PIN-коду, ні пароля. А чоловік знав PIN-код, але не мав пристрою. Жоден не міг отримати доступ до коштів без співпраці з іншим», – каже ДіМайкл.
Асиметрична криптографія та змішування криптоактивів
Часто люди використовують пару з закритого та відкритого ключів для електронної пошти чи криптогаманців, що є процесом відомим як «асиметрична криптографія». Закритий ключ – це приватний безпечний код, який надає власнику доступ до його криптосховища, тоді як відкритий ключ – це унікальна адреса криптогаманця. За допомогою останнього можна знайти повну історію кожної транзакції, здійсненої в цьому гаманці, після чого звернутися до конкретної криптобіржі за детальною інформацією.
Білл Каллаган з Blockchain Intelligence Group каже, що потік коштів також може показати, чи було щось навмисно приховано за допомогою техніки обфускації (заплутування коду), такої як змішувач криптоактивів. Така техніка допомагає приховати кошти, змішуючи токени із пулом активів інших осіб на платформі.
Ще один з випадків в адвокатській криптопрактиці виявив близько $2,3 млн, які були виведені з облікового запису Coinbase протягом кількох місяців після початку шлюборозлучного процесу. Цифрові монети не були переведені на фіат, а переміщені як криптовалюта на адреси за межами Coinbase у серії з приблизно 14 вихідних переказів.
«Все це опинилося в двох-трьох різних гаманцях в іноземній валюті — у такому місці, як Coinbase, але в іноземній країні, яка не працює в США і не підпадає під дію їхніх законів і юрисдикції», — сказав слідчий Нік Гімонідіс
ДіМайкл сказав, що стикався з подібними проблемами у випадках, коли кошти були перераховані на глобальний рахунок Binance, і тому він не міг викликати записи, оскільки кошти перебували в недоторканній юрисдикції.
Відстеження активів стає особливо складним, коли інвестори починають переміщувати свої токени через блокчейни. ДіМайкл сказав, що «стрибок по ланцюжку» — коли людина дуже швидко переходить з одного блокчейну на інший — стає все більш поширеною технікою, яка використовується для того, щоб заплутати слідчих.
Проблеми з оцінкою криптомайна
Але навіть коли обидві сторони шлюборозлучного процесу абсолютно відкриті щодо криптоактивів, процес ускладнюється нестабільністю на ринку криптовалют. Один з клієнтів, наприклад, ліквідував свою частку в dogecoin приблизно за $5000 під час розлучення, а за пів року його майно коштувало б майже $1 мільйон.
У штаті Нью-Йорк передбачають рівномірний розподіл – кожен отримує 50% майна, накопиченого під час шлюбу, що зручно й у випадку з криптовалютою та акціями.
Оцінка та розподіл майна подружжя може стати особливо проблематичним, коли подружжя диверсифікує свій криптопортфель за допомогою метавсесвіту та незамінних токенів, або NFT. Попри те, що ринок NFT загалом втратив майже $2 трильйони з моменту свого піка у 2021 році, мінімальна ціна серії «синіх фішок», як-от Bored Ape Yacht Club, усе ще становить понад $80 000.
«NFT зводять мене з розуму. Як мені знайти справжнього експерта для оцінки NFT, що є моїм обов’язком для суду? Це вимагає більше експертних оцінок, статей, набагато більше науки та визнання спільноти, що складно, коли у вас є щось особливо схоже на NFT», – каже адвокатка Кім Наттер.
Податкові наслідки – ще один важливий фактор, який слід враховувати при виборі способу розподілу криптоактивів. Служба внутрішніх доходів США розглядає криптовалюти як власність, тобто щоразу, коли людина витрачає, обмінює чи продає свої токени, то реєструє оподатковувану подію. Завжди існує різниця між тим, скільки інвестор заплатив за свою криптовалюту, яка є основою витрат, і ринковою вартістю на момент, коли її витрачав. Ця різниця може викликати податок на приріст капіталу.