Ключовий для карткових розрахунків тариф інтерчейндж в Україні, від якого залежать міжбанківські комісії, що торговці сплачують банкам за кожну безготівкову операцію, ймовірно зменшать до 0,7% на період воєнного стану. Такий висновок можна зробити з нещодавнього рішення та пізнього п’ятничного повідомлення антимонопольного комітету України (АМКУ), яке залишилося непоміченим.
Інтерчейндж — знову 0,7%
Нагадаємо, на цей момент чинною є ставка ≤ 0,9% від суми кожної транзакції. Йдеться про комісії, які сплачуються еквайром (банк, що обслуговує торгову точку) на користь емітента (банку-емітенту картки). Ставку підвищили з 1 липня (з початку війни її змінювали кілька разів незалежно від прописаних у Меморандумі ставок) попри дискусії та суперечки, що ознаменувало повернення до умов Меморандуму про сприяння конкурентному платіжному ринку, ухваленого банками, НБУ та міжнародними платіжними системами у травні 2021 року. Такий результат став хорошою новиною для банкірів, але не дуже бажаним розвитком подій для ритейлу, який до повномасштабної війни платив за еквайринг у POS-терміналах 1,8-2%. Тоді ритейл підтримував ідею замороження interchange на 0,7% до кінця війни. І Нацбанк поділяв цю пропозицію.
Тепер АМКУ у відповідь на запит про допомогу торгових мереж, які внаслідок війни понесли істотні економічні втрати, узгодив з платіжними гігантами Visa і Mastercard внесення змін відповідно до додаткової угоди № 2 до Меморандуму. Вони передбачають тимчасове зменшення максимального граничного розміру ставки міжбанківської комісії на період воєнного стану до ≤ 0,7% (починаючи з 01.09.2023, але не раніше наступного робочого дня після закінчення 14 календарних днів з дати отримання дозволу Комітету). Нове рішення також передбачає повернення до умов оригінального Меморандуму після завершення воєнного стану — зокрема, відкат до ≤ 0,9%, починаючи з наступного робочого дня після закінчення 30 календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану.
“Це рішення сприятиме розвитку малих і середніх підприємців, та загалом економічному розвитку України.”
АМКУ
АМКУ кажуть, що зміни спрямовані на встановлення ефективного та збалансованого граничного розміру ставок міжбанківських комісій з урахуванням інтересів усіх учасників ринку в умовах воєнного стану. Також регулятор очікує, що вони дозволять торговим мережам зберегти чинний рівень цін для кінцевого споживача.
А що банкіри
Раніше державні “ПриватБанк” разом з “Ощадбанком” на знак солідарності з бізнесом відмовилися підвищувати тарифи на еквайринг та закликали MasterCard з Visa скасувати підвищення інтерчейнджу (1 та 2). Водночас банки з приватним капіталом, вочевидь, іншої думки — доходами від цих комісій банки покривають витрати на обслуговування та оновлення мереж терміналів. Минулого разу під час зустрічі щодо interchange між банками та МПС, банки повідомляли, що у разі фіксованого interchange не більше 0,7% їм доведеться вводити комісії за обслуговування карток — 400-3000 грн на рік. Чи стануть ці потенційні негативні наслідки новою реальністю для українців, час покаже. Та можна пригадати, як свого часу monobank, який тепер другий за кількістю активних карток після ПриватБанку, у відповідь на зменшення інтерчейнд, серед іншого, суттєво «порізав» кешбеки, а Rozetka свою платіжну систему поки так і не запустила.
Водночас банківський сектор загалом побоюється потенційного державного регулювання та його законодавчого закріплення. В ЄС комісія інтерчейндж обмежена на законодавчому рівні, тоді як попередні ініціативи законодавчо обмежити розмір міжбанківських комісій в Україні успіхів поки не мали.