Місія, до якої йшли довгі 15 років, готується розпочати повноцінну роботу вже у жовтні.
Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало перші зображення, зроблені телескопом «Евклід» під час наближення до своєї остаточної орбіти. Дві вбудовані камери телескопа – інструмент видимого світла (VIS) та спектрометр і фотометр ближнього інфрачервоного діапазону (NISP) – надали серію детальних знімків нічного неба з величезною колекцією зірок, їх скупчень та галактик.
Астрономи кажуть, що зображення «ще не можна використовувати для наукових цілей», однак два інструменти вже продемонстрували, що «чудово працюють у космосі». Надалі вчені з ESA та партнери в США, Канаді та Японії сподіваються отримати радикально нове уявлення про формування та розширення Всесвіту, а також дізнатися яку роль в цьому відіграли темна енергія, темна матерія та гравітація.
На знімках видно смугу неба, що займає приблизно «чверть ширини та висоти повного місяця». Надалі їх мають обробити, щоб видалити «небажані деталі» такі, як космічні промені.
Повноцінну роботу телескоп має розпочати у жовтні – після того, як досягне свого кінцевого положення у точці Сонце — Земля L2 на відстані у 1,5 мільйона кілометрів від Землі та завершить свою приблизно тримісячну «фазу введення в експлуатацію та перевірки ефективності», яка почалася після запуску телескопа на початку липня.
Протягом наступних 6 років космічна обсерваторія виконуватиме свою основну мету – створити найбільшу та найдетальнішу 3D-карту, яка покаже, як розвивався Всесвіт протягом 10 мільярдів років. Фіксуючи форму, положення та рух галактик, астрофізики зможуть визначити розподіл темної матерії й темної енергії та дізнатися більше про їхні властивості.
Очікується, що телескоп щодня передаватиме близько 100 гігабайтів даних, а загальна кількість інформації, отриманої протягом місії, складе понад 100 петабайтів після її обробки в дев’яти наземних центрах.
У травні 2027 року до «Евкліда» приєднається телескоп «Ненсі Грейс Роман» з 2,4-метровим дзеркалом, який зможе побачити дещо тьмяніші галактики, які існували, коли Всесвіту було всього 2 млрд років. «Роман» також відстежуватиме екзопланети та об’єкти Сонячної системи, а також шукатиме планети-шахраї, не прикріплені до материнських зірок.
