Від Multics до PDP-11 Unix: в інтернеті запустили онлайн-експозицію з 28 рідкісних ОС — Interim Computer Museum

Interim Computer Museum спільно з SDF.org відкрили онлайн-доступ до 28 класичних комп’ютерних операційних систем. Тепер це не скріншоти й не статичні макети, а повноцінні робочі інстанси історичних ОС — із можливістю підключитися й попрацювати в них у реальному часі.

Проєкт об’єднує емулятори, гібридні конфігурації та відновлене оригінальне апаратне забезпечення. Частина систем працює повністю в емуляції, частина — частково на реальному обладнанні. Доступ здійснюється через портал connect.sdf.org із текстовим меню, де можна обрати потрібну машину. На відміну від академічних ініціатив із закритими середовищами, тут історичні комп’ютери підключені безпосередньо до публічного інтернету.

Серед найцікавіших експонатів — ОС Multics, розроблена у 1964 році MIT, General Electric і Bell Labs. Система працює на віртуалізованому Honeywell 6180 — саме так, як у 1970-х. Multics запровадила сегментовану пам’ять і динамічне зв’язування — архітектурні рішення, що безпосередньо вплинули на Unix та всі Unix-подібні ОС. Фактично йдеться про можливість побачити витоки сучасної серверної інфраструктури в дії.

Окремий блок складають три системи TOPS-20 для платформи PDP-10, яка забезпечувала роботу значної частини раннього ARPANET. Користувачів зустрічає класичний символ “@” у командному рядку. TOPS-20 пропонувала автодоповнення команд і контексти каталогів задовго до того, як це стало стандартом у Unix-оболонках.

Серед найпотужніших вузлів можна побачити CDC 6500 із системою NOS 1.3. Архітектуру створив Сеймур Крей ще до заснування Cray Research. CDC 6500 використовував один основний процесор і десять периферійних, що стало раннім кроком до паралельних обчислень — підходу, який і сьогодні визначає розвиток високопродуктивних систем.

Також доступна PDP-11/70 на прізвисько MissPiggy із Version 7 Unix — базовим релізом, з якого виросла більшість наступних Unix-систем. Середовище повністю інтерактивне: можна увійти, переглянути каталоги й навіть запускати термінальні програми, зокрема оригінальний шаховий рушій.

Проєкт продовжує місію SDF — зробити обчислення відкритими для експериментів і водночас зберегти програмну спадщину. Замість музею за склом користувач отримує живий доступ до систем, що сформували фундамент сучасного ПЗ.