Поки у США продовжується один з найтриваліших шатдаунів в історії, на території Білого дому кипить активне будівництво.

Будівельники зносять східне крило президентської резиденції, на місці якого має з’явитись бальний зал площею 8 тис. 800 м², розрахований на розміщення до 1 тис. осіб. Проєкт вартістю $250 млн фінансується не з бюджету, а коштом провідних американських техкомпаній.

Серед названих адміністрацією Дональда Трампа спонсорів будівництва: Amazon, Apple, Google, Meta та Microsoft, а також оборонні компанії Palantir та Lockheed Martin, телекомунікаційні корпорації Comcast та T-Mobile, криптокомпанії Coinbase, Ripple, Tether America.

Незрозуміло, скільки коштів на будівництво виділила кожна з цих компаній. Однак щонайменше $20 млн від Google пов’язують із нещодавньою судовою справою щодо блокування YouTube-аккаунту Трампа після штурму Капітолія 6 січня 2021 року. Техногіганти з Кремнієвої долини, які активно виступали проти Трампа під час його першого президентського терміну, наразі тісно зблизились з очільником Білого дому. 

Та ж Meta пожертвувала близько $1 млн напередодні вступу Трампа на другий президентський термін. Amazon пожертвувала $58 тис. у перший президентський термін Трампа, але напередодні другого терміну зробила вагомішу пожертву — $1 млн.

Активна взаємодія з Трампом відбувається на тлі пом’якшення антимонопольної політики. Адміністрація Трампа діє набагато менш агресивно у застосуванні антимонопольного законодавства, ніж Федеральна торгова комісія (FTC) за експрезидента Джо Байдена. 

Трамп також більш прихильний до розробки штучного інтелекту.У своєму плані дій у галузі штучного інтелекту, представленому в липні, Трамп та його адміністрація поставили за мету скоротити бюрократичну тяганину та використати державні кошти для підтримки будівництва центрів обробки даних. 

Нещодавно Трамп оголосив про передачу уряду країни 10% акцій Intel. За його словами, США нічого за них не заплатили.

Разом з тим адміністрація Дональда Трампа розробляє нові правила, які зобов’яжуть виробників напівпровідників узгоджувати обсяги своєї внутрішньої продукції з кількістю чипів, які їхні партнери імпортують у США. Якщо чипмейкери не зможуть підтримувати співвідношення 1:1 у довгостроковій перспективі, їм доведеться сплачувати значні імпортні мита.

Джерело: TechCrunch