З моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну та санкцій, що були введені після цього, країна націлилась на китайський серійний ринок для імпорту напівпровідників. Однак виявилось, що 40% чипів, що нині поставляються, браковані – це своєю чергою призвело до зростання відмов за останні кілька місяців до 1900%.
Як повідомляє The Register з посиланням на російську пропутінську газету “коммерсантъ”, до повномасштабної війни відсоток чипів з браком становив 2% (що вже не дуже добре, враховуючи скільки таких компонентів міститься в нинішній електроніці), а за 8 місяців він виріс у 20 разів – до 40%.
росія винуватить у таких показниках пандемію та санкції – останні змусили країну імпортувати мікросхеми із сірого ринку Китаю. Підприємства, що не залишили країну і продовжили в ній працювати в умовах обмеження на імпорт, користуються послугами сторонніх китайських посередників, що обходять санкції.
Враховуючи те, що деякі з чипів, ймовірно, призначалися для військової техніки, яка підтримує війну в Україні, постає питання, чи поширюється “безмежна дружба” росії та Китаю на імпорт мікросхем. Китай не заявляв, що підтримує вторгнення росії в Україну, однак і повноцінно не засудив дії путіна.
Утім санкції, накладені на рф, пішли “на руку” китайським постачальникам, які також стикнулися з обмеженнями США. Ці дві країни останнім часом “об’єднують” у санкціях, як це було у випадку з експортними правилами, введеними кілька тижнів тому, що не дозволили Nvidia та AMD продавати свої високопродуктивні графічні процесори, орієнтовані на ШІ, в росію або Китай без ліцензії.
Після перших санкцій на імпорт (такі компанії, як Intel, AMD та IBM, припинили продаж своєї продукції в росії, позбавивши країну можливості закуповувати західні чипи), рф самовпевнено заявила, що буде інвестувати у вітчизняну розробку мікросхем. Уряд агресора розробив попередній план, який передбачав вкладення близько 38,3 млрд доларів у розвиток місцевої мікроелектронної промисловості (гроші мали піти на чотири основні напрямки: розвиток місцевих технологій виробництва напівпровідників, розробку вітчизняних чипів, маркетинг вказаних чипів та навчання місцевих “талантів”). 5 мільярдів доларів хотіли інвестувати у розробку нових виробничих вузлів та нарощування виробництва. росія прагнула до кінця року збільшити місцеве виробництво чипів з використанням техпроцесу 90 нм, а до 2030 року – виробляти чипи на 28-нм вузлі. У травні виявилось, що у росії чогось не виходить це зробити.
Агресор навіть був змушений використовувати у своїх резервуарах компоненти, взяті з посудомийних машин та холодильників – але, у будь-якому випадку, вони надійніші за нинішній китайський імпорт.
Джерело: Techspot
