Ризикуючи накликати на себе праведний гнів щирих фанатів творчості Зака Снайдера, змушений назвати довгоочікуване повернення режисера до жанру, який саме й зробив його відомим, дуже кволим і непереконливим. І хоч в «Армії мерців» / Army of the Dead є декілька умовно цікавих сцен, у цілому мікс фільму про пограбування і зомбі-хоррора працює на диво погано. Питання є майже до усіх компонентів: логіки подій, темпу оповідання, непомірного хронометражу. Та і добрих бойових епізодів тут не так вже й багато, як на дві з половиною години.

На перший погляд ідея об’єднати у одній стрічці елементи фільму-пограбування та зомбі-муві виглядає вельми привабливо. Є місто, у якому стався зомбі-апокаліпсис, є сейф з купою готівки на нижньому поверсі казино, є команда відчайдухів, що здатна пройти крізь юрбу зомбі та забрати гроші. І є ядерна бомба, яка потім зітре усі сліди пограбування. Ось тільки чомусь ніхто з тих, хто планував це безглузде пограбування, не спромігся зазирнути у Вікіпедію та подивитися вантажопідйомність вертольотів родини Bell Huey, та не подумав, як вони будуть тягати 2 тони грошей на дах готелю. З іншого боку, це далеко не всі питання, що виникають до героїв фільму під час їх підготовки та подорожі за грошима.

Як і належить фільмам про пограбування, майже вся перша година Army of the Dead присвячена збору належної команди професіоналів, як у якихось Ocean’s Eleven або The Italian Job. Хоч цього разу доречніше було би згадати Suicide Squad, але багато тут хто недолюблює цю стрічку.

Скотт Ворд (Дейв Батиста) та його бойова подруга Марія Крус (Ана де ла Регера) збирають загін справжніх фриків, і хоч ця частина, як на мій смак, дещо затягнута, персонажів Зак Снайдер намалював дійсно дуже яскравих. Тут і озброєний циркулярною бензопилою здоровань та філософ Вандерохе; тут й ексцентричний німецький зломщик сейфів Людвіг Дітер; YouTube-інфлуенсер Майкі Гусман, що веде свій канал про відстріл зомбі; дівчина-сталкер Койот; занадто говірлива пілот Маріенн Пітерс (Тіг Нотаро). До речі, після Star Trek: Discovery роль механіка-віртуоза, схоже, намертво прилипнула до Тіг Нотаро. У будь-якому разі, образи поплічників містера Ворда, як то кажуть, впадають в око та запам’ятовуються, тобто на смерть будь-кого у цій групі ви дійсно звернете увагу, наскільки б безглуздою вона не була. А смерті будуть, можна навіть не сумніватися, в нас тут все ж таки зомбі-муві.

Снайдер вирішив трохи змінити канон, тож зомбі у Army of the Dead досить жваві, щоб не сказати стрімкі. Більш того, вони тут, як виявляється, не всі такі вже тупі, часом дуже злопам’ятні та добре координують спільні дії. Але… ми бачили вже так багато зомбі-фільмів, що такі варіації теж зустрічалися. Те ж саме стосується і зомбі-тигра та зомбі-коняки, якщо зомбі-пси та зомбі-олені вже були, то чого б не зробити і таких напівмертвих істот.

Снайдер у цій стрічці виступав, здається, майже у всіх ролях. Він режисер, він продюсер, він сценарист та оператор. І ось до останнього його таланту є декілька важливих запитань. Невже ніхто не показав майстрові, як правильно наводити фокус? Так, у несфокусованому зображенні є якась загадковість та багатозначність, але дивитися на таку картинку часом майже боляче.

А ось бойові сцени вдалися Снайдеру набагато краще. Особливо ті десять хвилин фільму, що збігаються з початковими титрами. Ось це дійсно блискуче та з розмахом. Картина грандіозної руйнації Лас-Вегаса під динамічний саундтрек вийшла дійсно яскравою та величною. Інші перестрілки та сутички більш традиційні, але в цілому непогані, на жаль, вони час від часу перериваються ліричними сценами, де герої з’ясовують хто кого любить, а хто ні. На щастя, Снайдер досить грубо перебиває деякі з цих незручних моментів якимось дурним жартом або смертю одного з співрозмовників.

Army of the Dead дуже передбачувана стрічка, побудована по тим самим лекалам, що і більшість інших зомбі-муві. Ви майже кожної секунди знаєте, що станеться далі. Хто помре першим, хто житиме, та чим це все скінчиться. Тобто цього разу Снайдер зняв максимально не-снайдеровське кіно, просте, невигадливе, суто розважальне. Так, деякі посилання на інші фільми («Король Лев» це було трохи несподівано) та навіть на міфи тут є, але то більш для шанувальників пошуку «великодніх яєць».

Складається враження, що Army of the Dead — це суто комерційний проєкт Снайдера, єдина мета якого – добряче подоїти Netflix. Не дарма з самого початку мова йшла про декілька пов’язаних один з іншим зомбі-проєктів Снайдера для цього стрімінгового сервісу. Army of the Dead – це тільки початок, далі нас чекає приквел Army of Thieves, який розкаже передісторію одного з персонажів першого фільму, зломщика сейфів Людвіга Дітера. Цікаво, що режисером цієї стрічки став Маттіас Швайгофер, виконавець ролі Дітера в Army of the Dead та Army of Thieves. Зйомки, що проходили у Берліні, закінчилися ще в грудні минулого року.

Ще один спін-офф проєкт до Army of the Dead – анімаційний серіал Army of the Dead: Lost Vegas, який розповість про перші часи зомбі-апокаліпсиса у Лас-Вегасі та Скотта Ворда і його команду, що намагається врятувати якомога більше людей. Тобто саме те, що показували під час вступних титрів до Army of the Dead, але у вигляді мультфільму. Усі актори першої стрічки візьмуть участь в озвученні мультсеріалу. Обидва проєкти, звісно, вийдуть на Netflix.

Крім того, Снайдер залишив у кінці Army of the Dead величезний кліфгенгер, що дозволяє зняти необмежену кількість продовжень, до того ж, майже у будь-якій точці земної кулі. А що? Дуже вдалий бізнес-проєкт, як на мене.

P.S. І знову українське озвучення є у фільмі з самого початку. Дякуємо, Netflix.