Блокчейн — не лише про гроші? Розробнику вдалося вставити зображення 66 КБ у транзакцію біткоїна — Depositphotos

Словацький розробник Мартін Габовштіак продемонстрував незвичний експеримент із блокчейном: він вставив файл зображення безпосередньо у транзакцію біткоїна, зробивши його частиною блокчейну. Це TIFF-файл розміром близько 66 КБ, який можна витягти з транзакції та відкрити як звичайне зображення.

Важливий нюанс — для цього не використовували стандартні механізми зберігання даних, такі як OP_RETURN чи Taproot. Дані були записані як суцільний payload транзакції, що технічно доводить можливість розміщувати довільні байти у блокчейні й без спеціальних “дверей” для інскрипцій. Суть експерименту — не створення чергового NFT чи спроба засмітити мережу, а демонстрація технічного аргументу. Габовштіак, який займається підтримкою бібліотеки Rust Bitcoin, хотів показати, що пропозиції на кшталт BIP-110 (яка обмежує можливість запису довільних даних) не гарантують повного усунення таких практик. Навіть якщо заблокувати один спосіб, можуть з’явитися інші. У демонстрації відсутні механізми, які BIP-110 намагається обмежити, тож розробник стверджує: обмеження не вирішує проблему принципово. Габовштіак анонсував проєкт у X, посилаючись на детальний опис, який включає покрокові інструкції для незалежної перевірки за допомогою будь-якої повної ноди біткоїна.

“Ой, мій суцільний файл зображення був помилково інтерпретований мережею біткоїна як транзакція без OP_RETURN, і тепер він назавжди зберігається у блокчейні суцільним чином!” — написав розробник.

Зображення в експерименті показувало плачучого Люка Дашджра, розробника bitcoin core, — відомого прихильника жорсткіших обмежень на запис сторонніх даних у мережі. Цей символічний вибір додав полум’я подальшої дискусії, але головна суть залишалася технічною. Реакція не забарилася. На платформі X Дашджр публічно заперечив інтерпретацію експерименту. Він стверджував, що транзакція не є “суцільним зображенням” у сенсі, який критикують прихильники обмежень, і що його слова про спам у мережі не слід трактувати як заборону будь-яких нестандартних даних.

Суперечка розгорілася навколо старого питання: чи має блокчейн залишатися виключно платіжним реєстром, чи допустимо використовувати його простір для інших типів інформації. Прихильники BIP-110 і реалізації Bitcoin Knots вважають, що блокчейн має бути насамперед платіжною мережею, а зберігання сторонніх даних створює “спам” і юридичні ризики для операторів нод. Противники ж вказують, що блокчейн — це відкритий реєстр байтів, і заборонити всі нестандартні використання практично неможливо. Близько 9% нод мережі готові до підтримки BIP-110, але остаточного рішення щодо його впровадження поки немає.

Прецедент цікавий тим, що знову піднімає фундаментальне питання: що саме має зберігати блокчейн? Фінансові транзакції — це очевидна функція, але технічно мережа здатна зберігати будь-які дані, хай і в обмеженому обсязі. Прихильники жорстких обмежень говорять про чистоту протоколу, противники — про свободу експериментів. Демонстрація Габовштіака не змінила правил мережі, але показала, що дискусія про межі використання блокчейну далека від завершення.

Важливо розуміти: подібні експерименти не означають, що блокчейн перетвориться на сховище картинок чи файлів. Зберігання даних у транзакціях дороге, обмежене розміром блоків і неефективне для масового використання. Проте технічно можливість існує — і це предмет дебатів між різними таборами розробників. Кейс демонструє не стільки появу “картинок у блокчейні”, скільки продовження фундаментальної дискусії про еволюцію протоколу. Біткоїн залишається децентралізованою системою, де зміни потребують консенсусу, а експерименти — частина процесу пошуку балансу між свободою та стабільністю.