За підсумками 2022 року ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у $7,34 млрд, що на $400 млн перевищує результат довоєнного 2021 року, повідомляє Асоціація IT Ukraine із посиланням на дані Національного банку. Власне, результат повністю відповідає попереднім очікуванням.
Станом на 1 січня 2023 року ІТ бізнес перерахував до бюджету України податків та зборів на загальну суму 32,2 млрд грн. — на 4,4 млрд грн. та на 16% більше за торішній показник. Водночас автори дослідження відзначають збільшення чисельності платників податків за ІТ-КВЕДами, а саме, фізичних осіб підприємців.
«Цифра у більше ніж сім мільярдів доларів від експорту комп’ютерних послуг унікальна ще тим, що це найбільший показник за всю історію існування української ІТ-галузі, який був досягнутий саме під час війни».
Асоціація IT Ukraine
Як вже неодноразово відзначалося раніше, безперечно, зростання ІТ-сектора є позитивною тенденцією і великим плюсом. Сподіваємося, ІТ-галузь продовжить зростання у 2023-му, проте існує думка, що масові звільнення, які почалися наприкінці 2022-го та наразі продовжуються у світових IT-компаніях (Google, Microsoft, Meta, Amazon та інші), дедалі гостріше відчуватимуться в Україні, тож існує реальний ризик сповільнення росту і зміни висхідного тренду на низхідний.
Бронювання працівників від мобілізації
Днями Кабмін окремою постановою затвердив механізм бронювання працівників телеком та ІТ-компаній, що мають статус “критичних”. Щоб забронювати працівників, компанія має підтвердити цей статус та відповідати мінімум 3 критеріям з переліку:
- є резидентом Дія.City;
- середня зарплата на підприємстві — не менша ніж середні зарплати по регіону за IV квартал 2021 року;
- не має заборгованості з ЄСВ;
- сплатила понад 1,5 млн євро податків до державного і місцевого бюджету протягом року, крім митних платежів;
- за останній рік отримала понад 32 млн євро надходжень (не враховуючи кредити та позики);
- є важливою для національної економіки чи потреб територіальної громади.
Важлива умова — одна компанія може забронювати не більше 50% військовозобов’язаних працівників від їх кількості на дату подання списку. Водночас керівники підприємств та їхні заступники підлягають бронюванню незалежно від віку, військового звання та військово-облікової спеціальності.