Космічний телескоп NASA імені Джеймса Вебба виявив приховану молоду зірку у сузір’ї Тельця. Хмари в області зореутворення, схожі за формою на пісочний годинник, видні лише в інфрачервоному світлі, що робить їх ідеальною ціллю для NIRCam Вебба.
Об’єкт, названий L1527 вважається протозорею класу 0 — це рання стадія утворення зірок, віком приблизно 100 000 років. Протозоря нині прихована у хмарі пилу та газу у вигляді пісочного годинника, і їй ще доведеться розвинути здатність генерувати власну енергію за допомогою ядерного синтезу, як, наприклад, наше Сонце та інші зірки в усьому космосі.
Countdown to a new star ⏳
Hidden in the neck of this “hourglass” of light are the very beginnings of a new star — a protostar. The clouds of dust and gas within this region are only visible in infrared light, the wavelengths that Webb specializes in: https://t.co/DtazblATMW pic.twitter.com/aGEEBO9BB8
— NASA Webb Telescope (@NASAWebb) November 16, 2022
Навколо L1527 є закручений газовий диск, який видно на зображенні Вебба як крихітну темну лінію в центрі або горловині пісочного годинника. Коли з протозорі “виходить” матеріал, він стикається з іншою речовиною в регіоні, підсвітлюючи порожнини синім і помаранчевим кольором, як видно на зображенні камери ближнього інфрачервоного діапазону Вебба (NIRCam).
“Бульбашки” у верхній частині знімка — утворені спорадичними викидами зірки, по суті її “відрижками”. Яскраві сині відтінки — це тонші шари пилу, а помаранчеві — товстіші.
У своїй нинішній формі L1527 є нестабільним згустком газу з масою від 20 до 40% від маси нашого Сонця, але зірка продовжує збільшуватися, втягуючи пил і газ із навколишніх хмар. При цьому протозоря повільно стискає власне ядро та надалі підвищить свою температуру до потрібної для ядерного синтезу. У цьому сенсі L1527 дозволяє поглянути на те, як виглядало наше власне Сонце та Сонячна система на ранніх етапах формування.
12 липня 2022 року після місяців очікувань NASA нарешті опублікувало перші наукові (повноколірні) знімки космічного телескопа імені Джеймса Вебба (JWST), що ознаменували початок його наукової програми завдовжки 10+ років. Ми робили добірку знімків і порівнювали їх із результатами роботи його попередника Габбла. Після цього JWST надав інформацію для великої кількості корисних відкриттів – зокрема зняв Юпітер з полярним сяйвом, що в тисячу разів сильніше за земне; зібрав дані, аналіз яких допоможе астрономам визначити склад атмосфери Марса та його поверхні; зробив найчіткіше фото кілець Нептуна та попрацював одночасно з Габблом, знявши момент зіткнення зонда DART з астероїдом.
Джеймс Вебб також отримав найдетальніший знімок знаменитих “Стовпів творіння”, що знаходяться в 6500 світлових років від Землі.