Україна визначилась із підходом до регулювання криптовалют: обов'язкова верифікація, "Travel Rule" та блокування РФ — Depositphotos

Всередині березня НКЦБФР вперше публічно окреслила три ключові принципи майбутнього регулювання криптовалютного ринку в Україні. Це сталося в рамках експертного діалогу International IDEA, присвяченого ризикам використання криптоактивів для прихованого іноземного впливу на виборчі процеси.

Поки закон досі не ухвалено, регулятор формує позицію. Радниця НКЦБФР з правових питань Віта Форсюк представила три напрями: впровадження Travel Rule, стандарту CARF та обмеження для компаній з російським капіталом або зв’язками з РФ.

Travel Rule — ініціатива FATF (рекомендація 16): при кожній транзакції провайдери зобов’язані передавати регулятору дані про відправника та отримувача. Фактично — те саме, що банківський переказ, але для крипти. Поріг спрацьовування в більшості країн — від $1 000.

Тобто, анонімності між біржами більше не буде: дані про обидві сторони угоди мають супроводжувати кожен переказ у реальному часі. Для користувача це означає обов’язкову верифікацію (KYC) на будь-якій ліцензованій платформі.

CARF (Crypto-Asset Reporting Framework ОЕСР) — аналог банківського стандарту CRS, але для криптоактивів. З 1 січня 2026 року криптобіржі та провайдери гаманців у 52 країнах зобов’язані збирати дані про транзакції користувачів і передавати їх податковим органам — перша звітність очікується у 2027 році.

Україна поки не в цьому списку, але НКЦБФР орієнтується саме на цей стандарт. Під дію CARF потраплять біржі, брокери, кастодіальні провайдери та частково DeFi-платформи. Стейблкоїни та деякі NFT — також у периметрі, CBDC — ні.

“За підсумками заходу планується підготовка аналітичних рекомендацій щодо посилення прозорості політичного фінансування напередодні майбутніх виборчих циклів”, — йдеться у повідомленні НКЦБФР.

Санкційний блок — найбільш специфічний для України. Компанії та фізичні особи, пов’язані з Росією — через капітал, бенефіціарів або юрисдикцію реєстрації — не отримають доступу до українського крипторинку. Це означає заборону на отримання ліцензій, відкриття рахунків та проведення операцій із українськими провайдерами.

Під обмеження потраплять і ті структури, де частка російського капіталу перевищує певний поріг — аналогічно до вже наявних обмежень у банківській системі. Форсюк окремо наголосила на ризику використання крипти для обходу санкцій: псевдоанонімний і транскордонний характер цифрових активів робить їх зручним інструментом прихованого фінансування. Досвід Молдови та Румунії, розглянутий на форумі, показав: без чітких правил крипта стає каналом іноземного впливу на виборчі процеси.

Для рядового користувача все три пункти означають одне: анонімні операції між платформами стануть неможливими, усі транзакції фіксуватимуться, дані передаватимуться до податкової.

Щодо самого закону — законопроєкт №10225-д пройшов перше читання 3 вересня 2025 року (246 голосів “за”). Основним регулятором ринку має стати НКЦБФР, допоміжним — НБУ (Forbes) — після того, як у січні 2026 року відбулося оновлення керівництва комісії.

“Зараз дуже інтенсивно працює робоча група, плануємо в березні вже винести законопроєкт по криптовалюті на друге читання”, — заявляв Гетманцев раніше у 2026-му.

За оцінками Гетманцева, легалізація крипти принесе держбюджету 14-15 млрд грн щорічно. Нагадуємо, що Україна входить до топ-6 країн світу за рівнем проникнення крипти та генерує 2,5% світового крипто-трафіку.