Блоги
Чому айтішніки переходять на маки…

Чому айтішніки переходять на маки…


Цей запис не був створений з метою розведення суперечки "яка система чи яке залізо краще", це просто запис у ПЕРСОНАЛЬНОМУ блозі, який відображає моє бачення речей.

Бонус

Вже не нове, та все ж — Google теж переходить на маки. Певно багато хто з коментаторів і Google не вважає ІТ компанією, це їх особиста справа iphone-mods.ru/2010/06/google-perexodit-na-mac-os/ чи оригінал англійською www.ft.com/cms/s/2/d2f3f04e-6ccf-11df-91c8-00144feab49a.html (особливо п’ятий абзац)

Замість вступу

Я закінчив факультет "Комп’ютерні науки", мав досвід роботи системним адміністратором віндовз і новелл, на даний час я веб розробник (фріленсер) [програміст, а не дизайнер]. Вважаю себе айтішніком.

Для всіх, хто не знайомий з терміном "айтішнік" раджу скористатися вікіпедією за адресою: 

ru.wikipedia.org/wiki/Информационные_технологии

 

В чому сіль…

Перш за все слід відмітити, що це є мій власний досвід і він не претендує на “єдиний правильний”.
    Тісно спілкуюся з комп’ютерами з 1999 року, оскільки вибрав для себе “комп’ютерну” спеціальність при вступі в університет. З того часу працював та вчився виключно на х86 машинах з ситемами від майкрософт. Загалом, як на студента, то життям був задоволений 🙂 Хотілося б відмітити, що першим моїм комп’ютером була система, яка базувалася на селероні (s370), і через певний час була обновлена (заміною процесора, додаваннями памяті та більшого диска). Але, все тече, все змініюється. Після закінчення університету я зайнявся веб-розробкою (чим до речі і зараз займаюся). Вимоги до апаратури у мене були більш ніж скромні (ще б пак, редагувати “текстові файли” — багато потужності не треба) і тому, в той час, коли півсвіту вже працювали на П4, Пентіум Д, а хтось десь вже певно і на Кор Дуо, мій селерончик на 800 МГц впевнено обробляв php файли і відправляв їх за океан. Нажаль, у нього все ж були 2 недоліки (продуктивність я не враховую, оскільки мені вона не була критичною):

  • шум (а шумів і кулер на процесорі, і у блоці, а також 2 вінчестери 3.5”).
  • віндовз (власне, мені дуже подобається ХР. Я вважаю її цілком зручною для роботи, хоча думаю її система “самозахисту” бажає бути кращою. При зростанні моєї активності в інтернеті, прийшлося більше уваги приділяти мережевій безпеці, а це як мінімум антивірус і фаєрвол, які вносять певні “тормоза” [знову ж таки, надворі 2006 рік, а я на селероні 800, і найновіші антивіруси “жруть ресурси безцеремонно”, чуть старіші — чуть менше, але все одно неприпустимо] )

Отже, я вирішив обновити комп’ютер. Піднімати продуктивність чи знижувати шуми за рахунок апгрейда поточної машини було беззмістовно, оскільки вже на той час платформа з s370 була не актуальна. У друзів були П4 і подібні — перспективи нового величезного “жужжуна” на столі (чи під) мене не влаштовували зовсім. Хотілося б додати, що виховали мене цілком правильно, в дусі “операційна система має бути комерційною, оскільки у неї є певна підтримка і команда, яка її розробляє, заробляє цим собі на хліб” (університет, Микола Андрійович — привіт!). Однозначно, було вирішено не використовувати продукти з сімейств Лінукс чи шось таке.
    Мою увагу привернув “маленький комп’ютерчик” від Епл — “мак міні”. Для мене воно було саме те — тихий, невеликий, з альтернативною (і комерційною) операційною системою, актуальний (на той час з процесором core duo), з можливістю встановлення віндовз (ну мало що, буває всіляке). Крім того, я не так давно (не більше року) обновив монітор з трубки на ТФТ (купа грошей  на той час), тому варіанти якихось моноблоків чи ноутбуків не зовсім підходили. 

 

Чому айтішніки переходять на маки...

    Хочу відмітити, що якби не можливість встановлення віндовз на мак, то я напевно ніколи б і не купив собі альтернативну машинку. Все ж таки шляхи відступу — річ серйозна.
    Нащастя, система мені сподобалася зразу (хоча спочатку і були якість незрозумілості і тд). Все минає, до всього звикається. Навіть неприйнятні на перший погляд речі, такі як переключення мови через команд+спейс (клавіша “віндовз”+”пробіл”) стала звичною і зараз активно використовується 🙂
    На даний час я є переконаним адептом Епл (і ці переконання здобуті самостійно, а не під чиїмось впливом). Висока якість апаратури і програмного забезпечення не може не захоплювати. Українські ціни (у так званих преміум реселлерів, де часами буває більше ніж 100% націнки відносно американського РОЗДРІБНОГО ринку)(iLand привіт!) на техніку Епл не можуть не відлякувати, хоча завжди є альтернативні шляхи попадання техніки в Україну (зате у нас можна купити клавіатуру;).

Існує загальна думка, з якою я не можу не погоджуватись — “якщо ви не знаєте, для чого вам мак, то він вам не потрібен”.


Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: